Заборгованість за кредитами: яких змін чекати

Днями заступник голови Офісу Президента України Олексій Гончарук заявив, що у країні в найближчому майбутньому змінять правила накладання штрафних санкцій на позичальників, які мають заборгованість за різними видами кредитів, зокрема й  за іпотекою. За його словами, в уряді вже підготовлено відповідний законопроєкт за підсумками вивчення великої кількості скарг, які надходять від громадян до Кабінету Міністрів.

Олексій Гончарук зазначив, що у державі вже є всі умови для істотного зменшення відсоткових ставок за кредитами, і на початку 2020 року вони мають бути не більшими за 12—13% у гривнях.

«Урядовий кур’єр» намагався знайти відповіді на питання, чи можливо таке зробити найближчим часом і чи є передумови для таких кардинальних покращень кредитування фізичних осіб.

Як зазначив адвокат Ростислав Кравець, таке без істотної зміни в українському законодавстві зробити неможливо: «Задля цього необхідно, приміром, відмовитися від раніше ухвалених законів про споживче кредитування  та від Кодексу з процедур банкрутства. Це стосується і обмежень максимального рівня штрафів за прострочення чергових виплат за різними кредитами, зокрема іпотечними. Знизити ставку за іпотечними кредитами просто так, маючи саме бажання, неможливо. Треба ухватили й розвивати окрему програму за допомогою держави і державних банків.

Частка державних банків у загальній кількості становить нині 60%. І здається, що такі зміни можна зробити доволі швидко. Однак треба значно зменшувати облікову ставку Нацбанку, яка становить 17%».

Щоб видавати кредити фізособам під 12—15% річних у гривнях, треба встановити облікову ставку головного фінансового регулятора на рівні, не вищому за 8—9%. Просто так зменшити її вдвічі без урахування високих економічних ризиків (падіння курсу гривні, зростання інфляції, зменшення темпів зростання ВВП тощо) неможливо. До того ж згадаємо, що недавно влада висловлювала намір приватизувати державні банки. Ішлося насамперед про Ощадбанк.

Навіть якщо держава може щось зробити, використовуючи державні банки (надання дешевих іпотечних кредитів від фондів фінансування для молоді чи від Державної іпотечної установи), то комерційні фінансові установи ніяк не погодяться на істотне зменшення відсоткових ставок за позиками.

Лідер «Кредитного майдану» Тетяна Руденко заявила «Урядовому кур’єру», що, згідно із законодавством, штрафів за невчасну виплату відсотків за кредитами для іпотекоотримувачів не нараховують. Вона повідомила, що знизити ставки до рівня 12—13% річних за кредитами буде проблематично, натякаючи, що для досягнення цієї мети головний фінрегулятор повинен зменшити облікову ставку принаймні до 9%.

Лідер «Валютного майдану» Юлія Сало (вона теж захищає права валютних іпотекоотримувачів) зазначила «Урядовому кур’єру», що її організація підтримає такий законопроєкт, проте ще нічого про це сказати не можна, адже документа фактично немає: «У Верховній Раді чимало законопроєктів, які розробляли з нашою участю, зокрема щодо протидії рейдерству. Проте ми готові брати участь у громадських обговореннях документа від Офісу Президента, якщо такі відбуватимуться».

Отже, чекаємо на новий законопроєкт, який має полегшити штрафні санкції для кредитоотримувачів.