НАБУ закликає Президента України ветувати зміни до КПК, які паралізують роботу органів досудового розслідування
Законопроект №6232, який серед іншого передбачає внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (так звана «судова реформа»), містить низку суперечностей, які у разі набуття чинності, здатні паралізувати роботу органів досудового розслідування. Найбільше занепокоєння викликає поправка до ст. 219 КПК України, яка передбачає обмеження термінів досудового розслідування тяжких злочинів до 6 місяців із моменту внесення відомостей до ЄРДР, з можливістю продовження розслідування за рішенням суду ще на півроку. Наголошуємо, розкриття і розслідування складних корупційних схем у такі стислі терміни є неможливим. Для прикладу, при розслідуванні схем, пов’язаних із виведенням коштів за кордон, детективи НАБУ виявляють ланцюжок, який складається в середньому з 7-10 ланок, через які вкрадені в українців гроші перераховуються кінцевим бенефіціарам. Для здобуття доказів у справі детективи мають проаналізувати банківські операції підприємства кожної ланки. За таких обставин тільки на розкриття банківської таємниці згідно ст. 164 КПК детективу знадобиться щонайменше 7-10 місяців, не говорячи про подальше проведення експертних досліджень.
Інший ризик нових норм КПК - закриття в судовому порядку проваджень, в яких терміни досудового розслідування перевищують 6 місяців, за ініціативи самих фігурантів поточних розслідувань. У запропонованих до Кримінального процесуального кодексу змінах відсутні перехідні положення, які б виводили з-під дії Кодексу поточні справи, де нікому не оголошено про підозру.
Серед інших суперечливих змін варто відзначити зміни до статей 132, 234 , 242 та 303 КПК України.
Якщо раніше слідчий міг звертатися з клопотаннями про обрання запобіжного заходу, арешт майна чи відсторонення підозрюваного від посади до суду за місцем розташування органу досудового розслідування, змінами до ст. 132 КПК України у законопроекті №6232 передбачено отримання ухвал виключно в суді за місцем реєстрації органу досудового розслідування як юридичної особи. Це означає, що детективи з Одеського, Харківського чи Львівського теруправлінь НАБУ муситимуть їхати до Києва для отримання кожної судової ухвали, яких в рамках одного кримінального провадження можуть бути сотні, й чекати, поки суд розгляне їхнє клопотання, що може тривати до одного тижня. Аналогічна ситуація виникне й у слідчих будь-якого районного чи міського відділу поліції, адже статус юридичної особи мають лише Головні Управління Національної поліції в областях.
Не менш абсурдними є зміни до ст. 234 КПК щодо здійснення обшуку. Автор змін пропонує зобов’язати слідчого перед зверненням до суду по дозвіл на обшук, витребовувати, аби власник добровільно надавав відшукувані речі, предмети чи техніку. У разі набуття чинності цих змін, з вірогідністю 99,9% можна стверджувати, що після отримання такого запиту від слідчих, документи, речі, носії інформації будуть знищені або переховані.
Доволі дивний підхід до призначення та здійснення експертиз запропонований у змінах до статті 242 КПК. Зокрема, ними встановлюється, що експертизу в рамках досудового розслідування може призначити лише слідчий суддя, причому суддя до того ж визначатиме експерта та експертну установу, а також матиме повноваження не враховувати чи відмовити експерту у визначенні окремих питань для дослідження. Незрозуміло, яким чином суддя прийматиме рішення про доцільність чи недоцільність здійснення певної експертизи протягом 5 днів, відведених на розгляд клопотання детектива, якщо обсяг однієї справи НАБУ, приміром, може становити 200 томів. Крім того, така ситуація створює умови для тотального контролю над перебігом досудового розслідування.
Зміни до ст. 303 КПК є також дуже суперечливими. Вони надають суддям повноваження скасовувати повідомлення про підозру та статус підозрюваного у кримінальному провадженні. Це при тому, що згідно з Главою 22 КПК повідомлення про підозру не може бути віднесено до рішення чи дії слідчого, у зв’язку з чим повідомлення про підозру не може бути оскарженим і скасованим.
Національне бюро переконане: ухвалення подібних змін до кримінального процесуального законодавства заблокує розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів і унеможливить притягнення винних до відповідальності.
Національне бюро закликає Президента України не допустити блокування роботи органів досудового розслідування, ветувавши суперечливі зміни до Кримінального процесуального кодексу.
