ЄС очікує, що новий президент з робочим візитом завітає до Євросоюзу, – брюссельський експерт

Чого очікує Євросоюз він новообраного президента України Володимира Зеленського? Які процеси відбуваються в самому Євросоюзі? Як може вплинути Brexit на Україну? І що може змінитися для України після виборів до Європарламенту?

Про все це і трохи більше розповів старший науковий співробітник і головний експерт з питань зовнішньої політики ЄС брюссельського "Центру вивчення європейської політики" Стівен Блокменс.

Які перспективи і ризики перед відносинами між Україною та ЄС відкриває обрання президентом Володимира Зеленського?

Не лише українцям важко збагнути, яким президентом буде Зеленський. ЄС теж. Тут не почули чіткої відповіді протягом компанії про програму цього кандидата. Зокрема, про плани щодо відносин із Євросоюзом. ЄС очікує, що Україна буде далі виконувати всі зобов'язання, які взяла на себе в двосторонніх угодах в рамках Угоди про асоціацію та поглиблену зону вільної торгівлі. Також тут сподіваються, що Україна продовжить курс на інтеграцію з Євросоюзом, який обрала під час Революції гідності.

Крім цього, очікують від нового президента більш дієвої боротьби з корупцією та встановлення в Україні верховенства права. Це вимоги, які висуває ЄС для подальшої підтримки євроінтеграції України. Євросоюз очікує, що новий президент зробить один із своїх перших візитів до Брюсселя, що символічно покаже підтримку на подальший стратегічний курс на Європу.

Керівництво ЄС цікавить теж ставлення Зеленського до Росії, чи немає в нього орієнтації на Москву.

Мені особисто цікаво, чи не скасує Зеленський торгову блокаду Донбасу, яку почали за Порошенка? Це може зупинити відмежування Донбасу від України. Як на мене, це було б правильне рішення. Воно може стати відправною точкою для реанімації мирних угод "Мінськ-2". А це, в свою чергу, може призвести до справжнього припинення вогню на Донбасі.

Загалом, у Брюсселі таке ставлення, що маємо трішки почекати і побачити, ким насправді є цей хлопець – Зеленський. Адже у нього немає жодного політичного досвіду чи посади за спиною, тож не знаємо, що від нього чекати. Для чиновників ЄС важливо побачити, хто основні члени команди, які впливають на рішення Зеленського.

Позаяк президент України має виключні повноваження в сфері зовнішньої та оборонної політики, то цікаво, хто очолить МЗС на заміну Павла Клімкіна, якого в ЄС оцінюють як хорошого дипломата. Надіюся, Зеленський оточить себе якісною командою в сфері зовнішньої і оборонної політики, а наступний глава МЗС буде не гірший, ніж теперішній, і захистить європейський курс України. Також надіюсь, що новий президент підтримає прогрес України щодо реформ та модернізації економіки, щоб вона наближалася до норм і стандартів ЄС.

Як Євросоюз планує надалі впливати на українську боротьбу проти корупції та встановлення верховенства права?

Протягом останніх п'яти років політичний тиск зі сторони Євросоюзу та США на українське політичне керівництво був важливим фактором, який спричинив до багатьох успішних реформ в Україні. Це, врешті, призвело до створення Антикорупційного суду в кінці президентства Порошенка. Насправді він довго опирався створенню такого незалежного суду. Від нового президента багато в чому залежатиме, наскільки легко буде функціонувати цьому суду.

ЄС продовжить політичний тиск, щоб український президент боровся проти корупції та за встановлення верховенства права. В Євросоюзі хочуть бачити конкретні розслідування цим судом справ щодо українських топ-корупціонерів і це, вочевидь, має статися за президента Зеленського.

Через місяць, 23-26 травня, будуть вибори до Європарламенту. Чи важливі ці вибори, і до яких змін можуть допровадити?

За опитуваннями, головна політична сила у Європарламенті, правоцентристська Європейська народна партія, збереже перше місце за кількістю мандатів, хоч і втратить частину крісел. Лівоцентристи, соціал-демократи та ліберали втратять теж трохи місць, проте ці три центристські партії таки створять коаліцію. Їм буде важче, ніж зараз, домовлятися про свою політику.

Найбільше додадуть собі місць крайні праві, які об'єднують популістів з різних країн ЄС. Тож правляча центристська коаліція змушена буде брати до уваги риторику цієї популістичної опозції. Може, брати на озброєння деякі гасла крайніх правих.

Якщо в ЄС запанує більш егоїстична політика окремих країн-членів, які виступатимуть за протекціонізм щодо своїх країн, то це буде не на користь таким сусідам як Україна. У такому випадку загальноєвропейські сили втратять позиції.

З іншої сторони, не слід перебільшувати ролі Європарламенту, адже це лише один із органів в ЄС. Важливіші, Європейська Рада (орган ЄС, що складається з глав держав і урядів країн-членів; визначає стратегічні напрямки розвитку ЄС, виробляє лінію політичної інтеграції, визначає розвиток Євросоюзу; засідання проходять не менше, ніж двічі на півроку) та Єврокомісія (орган виконавчої влади ЄС, який складається з представників країн-членів і приблизно відповідає ролі й функціям уряду).

Які процеси відбувається на рівні ЄС – інтеграція в напрямку єдиної наддержави, чи навпаки дезінтеграція на окремі групи?

На прикладі Brexit (вихід Великої Британії з ЄС) бачимо, що окремі країни чи групи країн в ЄС хочуть для себе особливих прав і привілеїв. Британці хотіли користати з вигод "єдиного ринку", але не розділяти міграційних клопотів з іншим європейцям. Їм відповіли, або дотримуєтеся однакових правил з усіма, або "на вихід". Британці обрали останнє. Це стало уроком для решти охочих особливих привілеїв. Відтак Brexit зіграв зараз роль об'єднувача для решти країн ЄС.

Наслідком відколювання Британії стала також активізація дискусій на рівні Єврокомісії, як реформувати ЄС? Які повноваження слід залишати на рівні держав, а які передавати на наднаціональний рівень? Наприклад, президент Франції Еммануель Макрон хоче бачити більш сильну і єдину Європу з єдиною політикою безпеки та монетарною політикою. Союзник французів Німеччина, теж бажає більш тісного об'єднання Євросоюзу, але дещо стриманіше. Маємо інші країни західної Європи, які хочуть бачити "менше Європи". І країни східної Європи, як то Польща чи Угорщина, які взагалі хочуть ревізії та повернення частини прав і повноважень на національний рівень.

Чи є перспективи, що в майбутньому Україна стане частиною ЄС, чи вона приречена завжди залишатися щонайбільше сусідом ЄС?

ЄС зараз не задумується навіть над розширенням на такі великі країни як Україна. Він повинен перезапустити себе, об'єднатися всередині та вирішити внутрішні проблеми. Не думаю, що варто очікувати від ЄС обіцянок про розширення. Єдине, чого можна чекати – це посилення зв'язків між Україною і країнами ЄС. Це, врешті, може змінити форму та якість відносин між Україною та Євросоюзом.