День волонтера відзначили у Духовно-культурному центрі Українське подвір’я
Дітей запросили познайомитись із зоозахисницею Веронікою Коньковою. Жінка прийшла не сама. У неї в руках сокіл Ципа, якого вона виходила. Він потрапив до неї майже без оперення. Бо люди, які підібрали тоді ще зовсім маленьке пташеня, не правильно за ним доглядали. Зооволонтерка розповідала малечі, як себе поводити з пернатими та куди слід звертатися, якщо власних знань замало.
“Зазвичай птахи не дуже полюбляють контактувати з людьми, особливо з малознайомими. Але ми намагаємось проводити такі бесіди, щоб донести до дітей важливість відповідного поводження з тваринами”. - каже зооволонтерка Вероніка Конькова.
Про братів наших менших не забувають і на фронті. Тамтешніх бродячих, а буває, й диких тварин, військові підгодовують та надають притулок. Тварини по-своєму їм віддячують. Інколи рятують життя, а інколи навіть допомагають воякам знайти кохання.
“У нас була кішка, ми її назвали Раїса Костянтинівна. Дивимось, а кішка побігла в бліндаж. Проходить 2-3 хвилини і в нас починається обстріл. Наступного разу ми вже до її реакції придивлялися. І так вона кілька разів врятувала нам життя”, - розповідає ветеран війни на Сході України Юрій Миколюк.
“Я привіз із зони АТО котя. Дякуючи йому я одружився. Ми його врятували із-під завалів. Він був у будівлі, що не витримала під час обстрілів. А потім із старшиною його виходжували, годували молоком зі шприца. Я виклав фото із пухнастим у соцмережі. Його вподобала дівчина. Ми почали листуватися і вже через два місяці ми з нею одружилися”, - пригадує ветеран війни на Сході України Станіслав Жуковський.
